Запис на візит
  • uk
  • pl
  • en
  • Які захворювання можуть показати мазки на флору та рідинну цитологію 11.11.2021

    Які захворювання можуть показати мазки на флору та рідинну цитологію

    Кожна жінка повинна регулярно (2 рази на рік) відвідувати лікаря-гінеколога. Така корисна звичка дозволить попередити розвиток небезпечних захворювань, а також вчасно розпочати лікування. Звертатися до лікаря варто не лише тоді, коли з’явилися неприємні симптоми різних патологічних процесів чи захворювань, але й для профілактики. Лише лікар може виявити хворобу навіть на її початковій стадії, коли вона ще не в змозі нашкодити жінці та стати причиною негативних наслідків.

    У Центрі репродукції «Паренс-Україна» (Львів) можна відвідати гінеколога та зробити всі необхідні обстеження. Пам’ятайте: ваше жіноче здоров’я потребує нагляду та піклування.

    Мазок на мікрофлору: як підготуватися

    Цей метод обстеження біоматеріалу є одним з найефективніших. Мазок на флору дозволяє отримати важливу інформацію щодо стану жіночого здоров’я, оцінити стан органів та систем, а також виявити захворювання і встановити, наскільки дієвою є призначена терапія.

    Результати аналізу будуть достовірними та максимально інформативними лише у разі правильної підготовки пацієнтки. Обстеження проводиться у дні, коли у жінки немає менструації. За 1 день до запланованого аналізу не можна:

    • вступати у статевий акт;
    • робити спринцювання;
    • користуватися лубрикантами;
    • приймати ванну.

    Як береться мазок на флору

    Взяття мазка у жінок проводиться відразу з трьох областей: зі слизової оболонки піхви, сечовипускального каналу та шийки матки. Біоматеріал збирається за допомогою медичного шпателя, який дозволяє рівномірно розподілити речовину на стерильному предметному склі. Після цього лікар помічає скельця та привласнює мазкам з різних ділянок певні літери: C — шийка матки, U — уретра, V — піхва.

    Що дозволяє виявити мазок на флору

    Отримані результати аналізів допомагають побачити такі хвороби:

    • бактеріальний вагіноз;
    • аеробний та атрофічний вагініт;
    • кандидоз;
    • запалення, спричинене гонореєю чи трихомоніазом.

    У результатах лабораторних обстежень мазка на флору вказуються такі дані:

    1. Лейкоцити.
      Їх норма складає: до 15-30 одиниць у піхві, не більше 5 – у сечовипускальному каналі та до 25 одиниць в шийці матки. Перевищення сталих показників свідчить про запальний процес.
    2. Плаский епітелій.
      Норма клітин залежить від фази менструального циклу. Зазвичай їх кількість не перевищує 10 одиниць. Якщо епітелію більше – це ознака запалення, а повна його відсутність демонструє атрофію епітеліального шару.
    3. Лактобацили.
      За нормальних умов ці палички знаходяться у великій кількості (аж до 90% від всієї мікрофлори). Якщо показники занизькі, це говорить про бактеріальний вагіноз.
    4. Дріжджі.
      До складу нормальної мікрофлори дріжджі входять у кількості не більше 104 КУО/мл. Підвищені показники свідчать про кандидоз.
    5. «Ключові» клітини.
      Їх велика кількість (більше 20% від загального об’єму клітин епітелію) є однією з головних ознак бактеріального вагінозу.
    6. Лептотрикс, мобілункус, трихомонада.
      Бактерії, що свідчать про наявність кандидозу, бактеріального вагінозу, а також трихомоніазу та хламідіозу.
    7. Гонококи.
      З’являються під час гонореї – запальної хвороби слизової оболонки урогенітальних шляхів.

    Показання для проведення мазка флори

    Взяти біоматеріал може знадобитися у таких випадках:

    • профілактичний огляд у гінеколога;
    • наявність вагітності або її планування;
    • біль внизу живота;
    • нестерпний свербіж зовнішніх статевих губ, печіння в області статевих органів;
    • виділення з піхви, що мають неприємний запах чи нетиповий колір;
    • довготривале лікування антибіотиками або гормональними препаратами.

    Рідинна цитологія (ПАП-тест): що це та для чого потрібна

    Рідинна цитологія або ПАП-тест – це різновид лабораторного обстеження, яке проводиться з метою скринінгу шийки матки та перевірки на онкологію. Рак шийки матки виникає внаслідок певних типів вірусів папіломи людини. Для захворювання характерна відсутність будь-якої симптоматики на ранніх термінах. Однак саме рідинна цитологія (ПАП-тест) дозволяє своєчасно помітити зміни, які вже почали відбуватися і зупинити перебіг небезпечної хвороби.

    Рідинна цитологія: як беруть ПАП-тест та в чому його переваги

    ПАП-тест методом рідинної цитології дозволяє діагностувати неоплазію слизової оболонки каналу та вагінальної частини маткової шийки. Метод використовують, якщо у пацієнтки є підозра на рак чи дисплазію шийки матки. Цитологічний мазок беруть спеціальною щіткою з поверхні шийки матки, а також цервікального каналу. Потім біоматеріал наносять на предметне скло, фарбують реактивами і досліджують під мікроскопом.

    Переваги, які має ПАП-тест:

    • Швидкий та точний результат.
    • Сучасна технологія виконання, яка видаляє кров’яні та слизові домішки. Можуть з’являтися під час запальних процесів різного характеру або в період вагітності.
    • Наявність консервуючої рідини, завдяки якій клітини зберігаються у своєму природному стані.

    Рідинна цитологія: коли варто робити

    Цитологія рекомендована для всіх жінок, яким виповнився 21 рік. Технологія дозволяє дізнатися про стан жіночого здоров’я і виключити всі причини для хвилювання. Однак особливо важливо пройти обстеження жінкам, які:

    • часто змінюють статевих партнерів;
    • тривалий час приймають протизаплідні препарати;
    • планують вагітність;
    • мають зайву вагу;
    • бажають дізнатися причини безпліддя;
    • народили двох та більше дітей;
    • мають слабку імунну систему;
    • інфіковані онкогенними штамами ВПЛ;
    • проходили хіміотерапію.

    Як підготуватися до взяття ПАП-тесту методом рідинної цитології

    Найкращий період для обстеження – перші дні після закінчення менструацій. За дві доби утриматися від статевого акту, не користуватися вагінальними свічками, гелями та кремами. Також не можна робити спринцювання.

    Кольпоскопія: ефективний метод діагностування жіночих проблем

    Ще одним поширеним способом діагностики ерозії шийки матки чи її дисплазії є кольпоскопія. Під час обстеження використовується спеціальний збільшуючий прилад – кольпоскоп. Діагностика необхідна для визначення ураженої області, оцінки загального стану піхви та шийки матки, а також виявлення новоутворення (злоякісного чи доброякісного) шляхом взяття мазків та біопсії шийки матки.

    Кольпоскопія призначається у випадках:

    • ярко виражених змін результату онкоцитологічного мазка;
    • підозри на ерозію шийки матки чи дисплазію шийки матки;
    • знаходження підозрілих ділянок на слизовій оболонці піхви;
    • контролю та простеження динаміки одужання після оперативного втручання;
    • нагальної необхідності біопсії шийки матки.

    Підготовка до обстеження включає ті ж самі пункти, що й для взяття мазка на флору чи рідинної цитології.

    У Центрі репродукції «Parens-Україна» (Львів) завжди готові допомогти. Якщо ви вирішили пройти медичні обстеження чи записатися на огляд до досвідченого гінеколога, не відкладайте ці нагальні задачі на потім. Будь-яку хворобу легше попередити, аніж лікувати. До того ж, сучасні методи діагностики дозволяють виявити зачатки захворювання ще на початкових стадіях та зупинити їх подальший розвиток.