Запис на візит
  • uk
  • pl
  • en
  • Вагітність – це неймовірний період у житті жінки, під час якого відбуваються зміни в організмі. Усі функції та органи починають працювати зі збільшеним навантаженням. У результаті виникає токсикоз, печія, набряки, біль у спині. Але кожній майбутній матусі треба пам’ятати, що від її самопочуття залежить розвиток дитини. Тому треба знати, як поводити себе під час нових змін в організмі. У цій статті ми розберемо, чому виникає біль у спині при вагітності та як його позбутися безпечними методами.

    Чому болить спина при вагітності

    Стан, при якому виникає біль в спині при вагітності, може бути спричинений різними факторами та говорити про природні фізичні зміни або попереджати про виникнення патології. Тому треба розуміти, що спричиняє біль у той чи інший період, щоб менше нервувати та зберігати спокій.

    Збільшення матки

    На 8-11 тижні матка починає збільшуватися у розмірах. Вона розсуває органи, що знаходяться поряд, здавлює прилеглі кровоносні судини та нервові закінчення поряд з хребтом. Такий тиск спричиняє біль спини різної інтенсивності. До того ж під час вагітності нирки «видавлюються» на спину, тому в області попереку виникає дискомфорт.

    Зміни гормонального фону

    Щоб дитина якомога легше увійшла в наш світ, необхідно аби тазові та хребтові кістки були рухливими. Тому десь з 12 тижня вагітності в організмі жінки починає вироблятися гормон релаксин, який пом’якшує м’язи та хрящі в області таза та готує тіло до майбутніх пологів. Через це м’язи живота слабшають, та навантаження на себе беруть м’язи спини. Приблизно на 20 тижні біль у спині повинен пройти, бо організм зрозуміє нові правила навантаження.

    Щоб зменшити прояви болю в спині, можна надягнути бандаж. Але перед цим обов’язково треба порадитися з лікарем, який веде вагітність.

    Порушення опорно-рухової системи

    Десь з 14 тижня відбувається цілком природний перегин хребта, бо центр ваги тіла змінюється через великий живіт (саме цьому рекомендується відмовитися від взуття на підборах). У результаті порушується фізіологічний прогин в поперековому відділі, на хребет йде навантаження, виникає біль в спині.

    Якщо у дівчини були проблеми з поставою ще до вагітності, то дуже велика ймовірність того, що через неправильне навантаження на м’язи почне боліти спина.

    Пізній термін вагітності

    З 27-29 тижня починається процес природної підготовки організму до пологів. У цей час розм’якшуються жорсткі міжкісткові з’єднання, тому у майбутньої матусі болить спина. Стан може супроводжувати жінку аж до самих пологів, до того ж віддавати в ногу, посилюватися при прогулянках та фізичному навантаженні.

    Сутички Брекстона-Хікса

    Тренувальні сутички, з якими жінка знайомиться за кілька тижнів до омріяної зустрічі з малечею. Біль у спині, пов’язаний з цим станом, виникає у 20% жінок, з’являється після дискомфорту внизу живота.

    Виявлення захворювань

    На жаль, стан, коли болить спина при вагітності може говорити не тільки про природні зміни в організмі, а ще й про патології. Деякі захворювання можуть «дрімати», але під час трансформацій на тлі вагітності проявити себе. У такому випадку обов’язкова лікувальна діагностика за призначенням лікаря.

    Сигнал організму

    Біль у спині при вагітності може сигналізувати про загрозу переривання вагітності, передчасні пологи або захворювання органів видільної системи. Без консультації спеціаліста зовсім не обійтися, бо мова йде не лише про здоров’я мами, але й майбутньої дитини.

    Якщо в вас спина болить з одного боку та піднялася температура, а при зміні стану біль не зникає, треба негайно здати аналіз сечі та звернутися з результатами до лікаря. Бо це може бути прояв інфекційного захворювання нирок (пієлонефрит).

    Діагностика при болю у спині при вагітності

    Якщо біль виникає періодично, або зовсім не вщухає, треба звернутися по лікарську допомогу. Щоб не нашкодити здоров’ю мами і дитини, зазвичай призначають деякі з цих методів діагностики:

    • загальний аналіз крові;
    • біохімічний аналіз сечі;
    • УЗД органів малого тазу, нирок, черевної порожнини;
    • пренатальний скринінг.

    Ці діагностичні методи направлені на виявлення запалення або інфекції, які спричинили біль.

    Своєчасне визначення причини дискомфорту забезпечить правильну тактику лікування, без навантаження на організм жінки.

    Що робити вагітній, якщо болить спина

    Щоб полегшити стан та добре почуватися, достатньо дотримуватися деяких порад наших фахівців:

    1. Влаштовувати прогулянки на свіжому повітрі тривалістю не менш ніж 15-30 хвилин.
    2. Займатися фізичною культурою або йогою, робити неважкі вправи на фітболі.
    3. Тримати поставу в положенні стоячи.
    4. Уникати тривалого сидячого положення.
    5. Витягати хребет за верхівку у положенні стоячи.
    6. Під час сидіння підкладати подушку під поперек.
    7. Якщо треба нести покупки, то розподіляти вагу на дві сумки.
    8. Під час підняття предметів не нахилятися вперед, а присідати.
    9. З 20 тижня займати колінно-ліктьове положення приблизно на 20 хвилин.
    10. З 25 тижня носити бандаж, зручне взуття, за необхідністю – спеціальний бюстгальтер.
    11. За призначенням лікаря робити легкий масаж, який розслаблює м’язи.

    Будь-які ліки, дія яких направлена на розслаблення м’язів, можна приймати лише після консультації гінеколога. Бо більшість медикаментів для знеболювання протипоказані для вагітних.

    Під час вагітності, можливо, доведеться змінити улюблену позу для сну. Вагітним не можна спати на спині та животу. У першому випадку збільшена у розмірах матка починає давити на внутрішні органи та викликати тазовий біль. У другому взагалі виникає ризик для здоров’я дитини. Краще спати на лівому боці з подушкою між ніг.

    Біль у спині у вагітної може бути гострим, ниючим, періодичним, прострілюючим. У будь-якому випадку необхідно прислухатися до свого організму та в жодному випадку не панікувати. Бо це може негативно вплинути на дитину. Якщо з’являється тривога, обов’язково зверніться до лікаря, який допоможе розібратися в причинах болю та заспокоїть вас.

    Резус-фактор — це білкова система груп крові, яка є наявною у кожної людини, але має різні особливості. У одних людей (85%) кров резус-позитивна, а у інших 15% резус-негативна. Резус-фактор дуже важливий при плануванні вагітності. Якщо в майбутньої матері цей показник негативний, а у батька позитивний, може виникнути так званий резус-конфлікт.
    Таке відбувається коли плід успадковує кров від батька, а материнський організм виробляє до неї антитіла. Ситуація вимагає контролю і лікування, інакше вагітність може закінчитися передчасними пологами або втратою малюка.

    Важливі особливості

    Проблема несумісності не несе ніяких больових наслідків. Однак під час вагітності неправильне поєднання резусів батьків може призвести до резус-конфлікту. Проблема виникає або під час переливання несумісності крові, або під час вагітності жінки, в якої показник негативний при наявності позитивного показника у плода. Оскільки наявність резус-фактору передається в спадок, загроза конфлікту існує тільки в тому випадку, коли майбутня мати має показник (Rh-), який означає негативний, а батько при цьому, має показник (Rh+). За таких умов у 75% випадках мати і дитина будуть резус-несумісними. Дитина може успадкувати показник як від матері, так і від батька. Якщо мати резус-негативна, а батько резус-позитивний, існує висока вірогідність того, що дитина успадкує показники батька, тобто його кров стане несумісною з кров’ю матері.

    Коли існує ризик?

    Перша вагітність пари скоріш за все пройде нормально. Якщо раніше жінка не мала резусних конфліктів, то вона не має антитіл, відповідно, і не буде ризику для малюка. Під час першої вагітності антитіл виробляється не так багато. Якщо кількість еритроцитів, які проникають до крові матері була достатньою, то у неї мають вироблятись так звані «клітки пам’яті», які в наступному (коли жінка захоче мати наступну дитину) організовують швидке виробляння антитіл проти «чужих» варіантів крові.

    У жіночій консультації вагітну жінку перевірять на резус-фактор. У випадку негативного результату, обов’язково залучається батько для аналізів. За умовою ризику конфлікту кров жінки досліджується неодноразово на наявність у ній антитіл до еритроцитів плоду і їх кількості. До 32 тижня вагітності процедуру проводять не частіше одного разу на 30 днів, з 32 до 35 тижня — два рази на місяць, а потім до кінця вагітності щотижня. Показник наявності антитіл у крові жінки дає можливість лікарю встановити, наскільки ймовірний розвиток резус-конфлікту в майбутньому. Після пологів визначається резус-фактор у немовляти. Якщо виявлена проблема, тобто – резус плюс, то протягом 3 днів матері потрібно ввести спеціальну сироватку, яка має попередити розвиток резус-конфлікту, але це вже стосується наступної вагітності.
    Таку ж саму профілактику треба проводити відносно тих жінок, а анамнезі яких існували випадки позаматкової вагітності, аборту, викидню, травм, переливання тромбоцитарної маси, переливання резус-позитивної крові тощо. Це теж потрібно провести протягом 3 днів.
    Про початок резус-конфлікту вказує наявність антитіл у вагітної і кількість їх зростає. В такому випадку необхідно лікування в спеціалізованому перинатальному центрі, де за жінкою і дитиною буде постійне спостереження.

    Наслідки і профілактика

    Резус-конфлікт може привести до розвитку гемолітичної хвороби, яка в свою чергу може призвести до смерті або важким патологіям плоду. Імунна система матері атакує червоні тільця малюка, руйнує їх структуру, призводячи до нестачі кисню, анемії, порушення в роботі мозку та інших органів.

    Для профілактики резус-конфлікту важливо ще на стадії планування або на ранніх строках вагітності здати кров, щоб з’ясувати, чи існує загроза резус-конфлікту. Для цього майбутній матусі рекомендується провести аналізи, щоб визначити групу крові, резус-фактор, а також виявити або виключити наявність шкідливих для ситуації вагітності антитіл в її крові.
    Спеціалісти клініки PARENS готові допомогти в такій ситуації.

    Регіональна конференція.

    «Сучасна діагностика і лікування безпліддя»

    Онлайн конференція.

    Запрошуємо Вас на онлайн конференцію, на тему «Сучасна діагностика і лікування безпліддя», яка відбудеться 11 серпня 2020 року, о 14:00 год.

    Проблеми безпліддя стають все більш актуальними не тільки в нашій країні. Статистика показує, що приблизно 20% пар у всьому світі мають певні проблеми із зачаттям дитини. В Україні також кількість безплідних пар збільшується. Це пов’язано, швидше, не тільки з поганою екологією і загальним станом здоров’я населення, а також з тим, що щорічно дедалі більша частина жінок і чоловіків вбачають в цьому проблему і звертаються за допомогою до лікарів.

    Паренс Україна – це польська клініка репродукції у Львові. Сучасна ембріологія та андрологічна лабораторія є гордістю Паренс-Україна. Ми змогли адаптувати в Україні європейські та американські досягнення у сфері біотехнологій. Спеціалісти центру на постійній основі проходять навчання в Польщі, Німеччині є членами УАРМ, ESНRE та ASHRM. Це дозволяє регулярно обмінюватися досвідом зі своїми іноземними колегами.

    На онлайн конференція будуть виступати провідні лікарі клініки Паренс -Україна, а саме: медичний директор Галишич Наталія Миронівна, лікар гінеколог-репродуктолог Коцюбська Ірина Юріївна та акушер гінеколог-репродуктолог Чегринець Наталія Олександрівна

    Топ-теми:

    • «Сучасна діагностика і лікування безпліддя” – репродуктолог, лікар акушер-гінеколог Коцюбська І.Ю.
    • «Ведення вагітності після ЗІВ» – лікар акушер – гінеколог Галишич Н.М.
    • “Невиношування вагітності, підтримка лютеїнової фази” – лікар акушер-гінеколог, репродуктолог , лікар УЗД Чегринець Н.О.

    Конференція організована центром репродукції Паренс-Україна за підтримки фармакологічних компаній MSD, Abbot, Merck Serono.

    Щоб зареєструватися на події, будь ласка, заповніть форму

    Онлайн-конференція відбудеться за посиланням:

    1. Facebook трансляція – https://www.facebook.com/events/601750447145423/
    2. Youtube трансляція – https://www.youtube.com/watch?v=L8v6LJQm8Ng
    До зустрічі на онлайн-конференції!

    Скринінг під час вагітності — це набір дослідів, тестів і аналізів у кожному триместрі вагітності з метою виявлення можливих порушень під час розвитку плоду.
    Ця процедура є сучасним рішенням, яке дозволяє уважно контролювати зміни в стані здоров’я. Клініка PARENS запрошує пройти такі тести — ми допоможемо зробити перебіг вагітності легким і безпечним.

    Для чого це потрібно?

    Скринінг під час вагітності призначають:

    • вагітним жінкам, віком більше 35 років, а також у тих випадках, коли батько за віком старший 40 років;
    • при наявності генетичної патології в родині;
    • при наявності в минулому завмерлої вагітності, викидня або передчасних пологів;
    • вагітним, які в першому триместрі вагітності мали інфекційне захворювання;
    • жінкам, які змушені приймати ліки, що несуть загрозу плоду і впливають на розвиток вагітності;
    • жінкам, які зайняті на підприємствах зі шкідливими умовами праці.

    Перший скринінг при вагітності проводять між 11-м і 13-м тижнями (до 11-го тижня багато показників неможливо визначити). За допомогою УЗД лікар має можливість визначити точний строк вагітності, оцінити статуру дитини, його розміри, роботу серцевих м’язів, обсяг навколоплідних вод, структуру і розмір плаценти, а також стан і тонус матки.

    Як проходить процедура?

    УЗД проводять двома способами: трансабдомінальним, за допомогою якого датчики апарату розташовуються на животі, і трансвагінальним, при якому він вводиться до піхви. Трансвагінальне дослідження дає можливість отримати більш точні дані, але цю процедуру проводять тільки в решті три місяці вагітності.

    До дослідження необхідно підготуватися. Перед трансабдоминальним УЗД радять випити літр води, щоб під час обстеження сечовий міхур був повний — тоді матка трохи посунеться в бік живота, а картинка буде більш читкою. Для проведення трансвагінального варіанта ступінь наповненості сечового міхура не має значення.

    2-й скринінг під час вагітності проводять на 18-20 тижнях. До нього включені ті ж самі два етапи — УЗД і аналіз крові (цей аналіз призначається, якщо жінка не робила перший скринінг). Під час проведення дослідження лікар визначає не тільки
    розміри, але і те, як як розташований плід, структуру його кісток, місце прикріплення плодової пуповини, стан органів плоду, а також обсяг навколоплідних вод.

    Генетичний скринінг

    Генетичний скринінг проходить в 3 етапи. Під час першого етапу всім вагітним незалежно від віку проводять ультрасонографію плоду (11-й-13-й тижні) і комбінований біохімічний скринінг.
    На другому етапі, вагітні, які входять до групи середнього ризику, направляються до відділення пренатальної діагностики, де їх консультують, проводиться повторна ультрасоногрфія і додатково оцінюються УЗД маркери 1-го триместру.
    Детальна ультрасонографія під час 2-го триместру для оцінки анатомії і розвитку плоду пропонується всім вагітним вже на третьому етапі цієї процедури.

    Які хвороби можна виявити під час генетичного скринінгу?

    Процедура дозволяє діагностувати наступні проблеми:

    • Синдром Патау;
    • Синдром Дауна;
    • Синдром Едвардса;
    • Синдром Карнелія де Ланге;
    • Синдром Сміта –Лемлі-Опітца;
    • Аненцефалія;
    • Омфалоцеле — пуповинна грижа;
    • Синдром Шерешевського-Тернера;
    • Триплоїдії материнського походження.

    Більшість з цих захворювань суттєво впливають на майбутнє життя дитини. Деякі з цих хвороб можна відкоригувати, і вони навіть у найлегших формах не потребують лікування. Деякі можна повністю усунути хірургічним шляхом, але навіть після операції низка дефектів можуть мати негативні наслідки.
    Ті, хто вважає, що генетичні захворювання-рідкісні випадки, помиляються. З перелічених деякі дійсно нечасто зустрічаються, але, наприклад, синдром Дауна можна зустріти приблизно один раз на 600-800 пологів.

    Важливо: в групу ризику можуть потрапити родини, які до такої ніколи не входили.

    Звертайтесь до нас

    Спеціалісти клініки PARENS проведуть детальний скринінг під час вагітності і встановлять наявність чи відсутність патологій. Професіоналізм лікарів і наявність сучасного обладнання дають можливість дуже точно виявляти наявні проблеми.

    На сьогоднішній день штучне запліднення є єдиною доступною альтернативою звичайній вагітності у випадках неможливості мати дитину природнім шляхом. Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) — це високі шанси стати батьками для здорової дитини, але до цієї процедурі треба ретельно підготуватись. Клініка PARENS пропонує свою допомогу в цій справі.

    З чого почати?

    Заплідненння in vitro — це операція, яка вимагає від чоловіка та жінки ретельної підготовки. В першу чергу треба прийняти рішення, тобто мати бажання скористатись можливостями ЕКЗ для вагітності і народження дитини. Психологічна готовність в цій справі дуже важлива. Подружжя обов’язково має піклуватись і про стан свого здоров’я. У процесі підготовки організму до майбутньої вагітності слід дотримуватися здорового способу життя. Харчування в цей період повинне бути досить різноманітним, рекомендується включати в раціон всі необхідні вітаміни, продукти, що містять достатню кількість жирів і вуглеводів. Сувора дієта в даній ситуації відсутня. Якщо вам потрібно здати кров на біохімію і гормони, то снідати слід після здачі аналізу, оскільки вживання будь-яких продуктів може вплинути на результат. Фахівці рекомендують приймати спеціальний комплекс вітамінів і мінералів для вагітних.

    В якості альтернативи можна вживати:

    • фолієву кислоту;
    • йодид;
    • калій;
    • вітамін Е в невеликих кількостях.

    Приймати всі необхідні вітаміни слід за місяць до початку процедури ЕКЗ. При підготовці до штучного запліднення потрібно відмовитися від шкідливих звичок:

    • повністю виключити куріння (активне і пасивне);я
    • менше вживати каву (максимум 2 чашки в день);
    • виключити вживання алкоголю;
    • уникати гарячих ванн, відвідування саун.

    Рекомендується вести активний спосіб життя, не ігнорувати заняття фізичною культурою і не концентрувати увагу на лікуванні, оскільки поганий настрій і стрес можуть негативно відбитися на стані здоров’я.

    Обов’язкові аналізи

    Під час підготовки до процедури ЕКЗ жінка має здати декілька обов’язкових аналізів з метою визначення стану здоров’я і можливості запліднення.

    Пацієнтка має пройти наступні кроки:

    • визначення концентрації гормонів в крові;
    • УЗД репродуктивних органів;
    • аналіз мазків з піхви, уретри, цервікального каналу;
    • загальний аналіз крові і сечі;
    • ЕКГ;
    • визначення групи крові і резус-фактора.

    За необхідності лікар може призначити і інші методи діагностики, які допоможуть отримати максимально повну і об’єктивну інформацію про стан здоров’я жінки. Ці дані потрібні для того щоб вибрати один з протоколів ЕКЗ і виявити приховані захворювання. Якщо будуть виявлені певні проблеми, то на підготовчому етапі проводиться їх лікування, після якого призначають контрольне обстеження.

    Підготовка чоловіка

    Підготовка чоловіка до процедури ЕКЗ теж є обов’язковою. Це пов’язано з тим, що при заплідненні яйцеклітини буде використана його сперма.

    Традиційно перед початком процедури штучного запліднення чоловіки проходять комплексне обстеження:

    • дослідження крові та сечі;
    • спермограма;
    • аналіз мазка з уретри на статеві інфекції;
    • УЗД внутрішніх органів, при необхідності;
    • консультації окремих фахівців.

    Ретельна підготовка потрібна перед вибранням чоловічого біологічного матеріалу, який буде використана при заплідненні яйцеклітини. Чоловік повинен вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, уникати перегрівання та дотримуватися інших рекомендацією лікаря.
    Крім того, обидва чоловіки можуть пройти психологічну підготовку, яка в певних випадках також може підвищити ефективність ЕКЗ і легше перенести цю непросту процедуру.

    Звертайтесь до нас

    Спеціалісти клініки PARENS уважно ставляться до кожного свого пацієнта, тому ми пропонуємо звернутись до нас за ретельною консультацією щодо підготовки до ЕКЗ. Виходячи з особливостей кожного організму ми розробимо максимально гідний графік підготовки.

    Вагітність — величезна радість для кожної жінки. Усвідомлення зародження нового життя дає відчуття незвичайного щастя. Але разом з тим, вагітність, особливо якщо вона протікає важко, — привід серйозно задуматися про своє здоров’я і здоров’я майбутньої дитини. Пильна увага до свого фізичного і психологічного стану — основне завдання майбутньої матері. Правильно обрана медична клініка, консультації з досвідченим лікарем-гінекологом є запорукою правильного перебігу вагітності і наступних пологів. Клініка PARENS пропонує послугу — ведення вагітності у Львові з використанням найсучасніших технологій і досвіду лікарів. При цьому слід пам’ятати і про певні якості акушера-гінеколога, який буде безпосередньо контролювати пацієнтку.

    Яким має бути хороший акушер-гінеколог

    Звісно, ведення вагітності — справа доволі складна, особливо якщо існують певні проблеми зі здоров’ям. Тому, в першу чергу, лікар має бути досвідченим професіоналом у своїй справі. Професіоналізм підтверджується практикою, а також
    конкретними успіхами.
    Важливою буде і технічна сторона. Наприклад, планові УЗД при вагітності треба проводити на сучасному обладнанні, яке дає можливість контролювати здоров’я плоду максимально детально і вчасно. Особливо важлива наявність можливості
    використовувати сучасну техніку в останній триместр вагітності, коли вже можна детально казати про здоров’я майбутнього малюка.
    Особливу увагу варто приділяти тим спеціалістам, які мають впевнений досвід ведення вагітності після процедури ЕКЗ. Хоч сама така вагітність і не відрізняється від звичайної, існує доволі багато важливих нюансів, які має враховувати кожний фахівець. Таких спеціалістів завжди можна знайти в спеціалізованих центрах репродуктивних технологій.
    Звісно, акушер-гінеколог має бути й дійсно приємною людиною. Ведення вагітності — то майже інтимна справа, тому спеціаліст має володіти відповідним вихованням і бути трошки психологом. В цілому, таких професіоналів завжди можна зустріти в клініці PARENS — профільному центрі з репродуктивних технологій. Ми вміємо зробити так, щоб наші пацієнтки були здорові і народжували здорових дітей.

    Клініка PARENS: якісне ведення вагітності у Львові

    У нас створені всі умови для якісного ведення вагітності. Процес проходить під контролем грамотних лікарів акушерів-гінекологів, які доступні цілодобово і можуть відповісти на будь-які питання. Для ведення вагітності вам буде виділено окремого спеціаліста, я ким ви будете контактувати весь час. У нас в наявності сучасна апаратура, якісні препарати, а також створена доброзичлива атмосфера. Всі обстеження і прийоми пацієнтів проходять за індивідуальним графіком, без очікування і черг.
    Наша лабораторія оснащена найсучаснішим обладнанням. В ній можливо проведення будь яких аналізів, результати яких будуть представлені в максимально короткі строки. Оскільки лабораторні аналізи є важливою основою для правильного ведення вагітності, ми постійно вдосконалюємо знання своїх фахівців і регулярно оновлюємо базу реагентів та лікарських препаратів.
    Діагностичні процедури — планові УЗД, кардіотокографія, ЕКГ та інші проходять на апаратах європейського рівня і дають можливість отримати максимально детальну інформацію про стан здоров’я жінки. Навіть у разі наявності складних випадків ми зможемо впоратись з проблемами і знизити ризики для здоров’я майбутньої дитини. Звертайтесь до нашої клініки і ми допоможемо в будь-якій ситуації.

    В наш час тема партнерських пологів доволі популярна. Що робити чоловіку під час пологів? Чи потрібно це, чи краще нехай все проходить традиційно? Раніш про те, щоб під час пологів були присутні члени родини вагітної, не було ніякої
    розмови. Сьогодні ж партнерські або сумісні пологи, стали популярними. Майбутня мама може поцікавитися в клініці, яку вона обрала, чи практикують там партнерські процедури. Для жінки присутність близької людини в цей непростий для неї момент — серйозна підтримка.

    Що таке партнерські пологи?

    Спільні пологи — це процедура, під час якої окрім породіллі і медперсоналу присутній чоловік. Хоча за бажанням жінки це може бути і мама, і сестра, і подруга і навіть бабуся. В чому полягає допомога при партнерських пологах? Помічник при пологах заспокоює, робить масаж, тримає за руку, допомагає правильно дихати. Сама його присутність дає жінці спокій і впевненість, тому що пологи це процес важкий як фізично, так і психологічно. Присутність близької людини дає можливість жінці легше перенести цю неминучу подію.

    Як підготуватися до партнерських пологів?

    До сумісних пологів дійсно необхідно готуватися. Не кожний чоловік зможе з цим справитися. Подружжю бажано відвідати курси, на яких розкажуть про стадії, що потрібно робити під час кожної з них. Обов’язково треба подивитися тематичний фільм — це потрібно для того, щоб для чоловіка у відповідний час нічого не стало неочікуваним. Після перегляду фільму чоловік більш достовірно зможе зрозуміти, чи вистачить у нього сил для цього процесу. Якщо чоловік не хоче бути присутнім під час пологів, не треба його примушувати. Лікарі не радять брати в партнери чоловіка, якщо він психологічно не готовий до цього процесу. Партнер (чоловік, мама, сестра, подруга тощо) має пройти флюорографію і здати аналізи — які саме, порадить лікар. Найчастіше вимагають посів на стафілокок і аналіз крові. Також треба провести співбесіду з лікарем який буде приймати пологи.

    Перший період

    Цей період у середньому триває 8-12 годин. Задача партнера — заспокоїти жінку, слідкувати за диханням, робити масаж. Саме в цей період треба прибрати тривожний стан дружини. Також разом можна спробувати різні позиції, щоб зменшити неприємні відчуття. Одразу треба вирішити, чи буде чоловік присутнім протягом усього процесу, чи тільки в першому періоді, тому що не всі чоловіки можуть витримати момент саме народження дитини.

    Другий період

    Це безпосередньо момент народження дитини. Одразу треба визначитися, чи буде чоловік біля дружини, тримати її за руку, заспокоювати, чи залишиться до моменту саме народження. Рекомендують знаходитися поряд з дружиною до кінця усього процесу. Психологічна підтримка важлива для жінки. Вона відчуває себе більш впевненою, менше переживає стрес, особливо, якщо вона народжує вперше.

    Третій період

    У третій період батькові краще знаходитися поряд з немовлям. Перший контакт з новонародженою дитиною — це дуже важливо. При цьому під час партнерських пологів важливо пам’ятати, що партнер має не заважати медичному персоналу.
    Занадто емоційні батьки часто заважають тим, що відволікають лікарів, вимагають щось зробити.
    Якщо вам цікава ця тема, пропонуємо звернутись до консультантів нашої клініки за більш детальними поясненнями. Центр PARENS завжди допоможе в будь якій ситуації.

    Здоров’я – це велика цінність, тому потрібно постійно піклуватися про нього. Задля збереження здорового фізичного стану та чудового самопочуття варто проходити систематичні профілактичні огляди у лікарів. Насамперед, огляд у гінеколога, адже жіноче здоров’я – це надзвичайно важливо, а різноманітні хвороби прогресують здебільшого «тихо» («німо»), тобто без ніяких симптомів. Щорічне відвідування жіночої консультації є обов’язковим.

    Перший візит до гінеколога

    Вперше дівчинці треба відвідати гінеколога у віці, що припадає на початок статевого дозрівання (12-13 років), тобто перед початком менструації. На першому прийомі у гінеколога лікар збирає загальний анамнез та оцінює правильність розвитку зовнішніх статевих органів, виключає аномалії та патології. Профілактичний огляд потрібно проходити що півроку-рік, адже впродовж періоду статевого дозрівання лікар може виявити кісти, порушення менструального циклу, гормональні відхилення тощо та ефективно виправити всі негаразди.

    Про що запитує гінеколог, коли ви приходите до нього вперше

    • Коли почалася менструація?
    • Як довго вона триває зараз і зазвичай? Які больові чи інші відчуття ви відчуваєте під час менструації?
    • Чи почали ви статеве життя?
    • Чи відчуваєте ви біль чи дискомфорт під час або після статевого акту?
    • Чи бувають у вас специфічні виділення? Чи турбує свербіж, подразнення в зоні статевих органів?
    • Чи є у вашій родині якісь хронічні захворювання?
    • Якому методу контрацепції ви надаєте перевагу?
    • Чи була вагітність, аборти?

    Причини обов’язкового і негайного звернення у жіночу консультацію.

    Якнайшвидше потрібно звернутися до гінеколога, якщо ви виявили у себе:

    • Певні зміни менструального циклу (затримки, тривала відсутність, сильні болі, незвичні виділення тощо);
    • Прояви запальних процесів (новоутворення, висипи, свербіж, подразнення);
    • Специфічні виділення у період між менструаціями;
    • Сильний біль внизу живота, що супроводжується підвищеною температурою тіла;
    • Зміну форми молочних залоз і сосків, ущільнення в грудях, яке можна виявити при самостійному обстеженні;
    • Больові відчуття під час чи після статевого акту.

    На щорічну консультацію гінеколога варто також йти у випадках:

    • Планування народження дитини, з метою оцінки стану власного здоров’я та виключення різноманітних захворювань;
    • Потреби підбору контрацепції;
    • Впродовж вагітності, від моменту її виявлення до пологів;
    • Після пологів, викидня або аборту чи інших станів;
    • Настання менопаузи;
    • При будь-яких гормональних порушеннях.

    Гінекологічний огляд включає в себе:

    • Зовнішній огляд статевих органів;
    • Огляд шийки матки в дзеркалах;
    • Бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів;
    • Огляд та пальпацію молочних залоз;
    • Кольпоскопію, за потребою (обстеження піхви та шийки матки для того щоб виявити аномальні клітини).

    Важливим елементом щорічного гінекологічного огляду є ПАП-ТЕСТ. Під час огляду шийки матки спеціальними інструментами береться мазок для цитологічного дослідження. Цей тест проводять з метою вияву атипових клітин, які можуть свідчити про ранні передракові захворювання та рак шийки матки.

    Ультразвукове обстеження органів малого тазу

    Ще одним популярним та запотребуваним методом гінекологічного обстеження є УЗД. Ультразвукове дослідження – це метод, який дає лікарям змогу діагностувати патологію внутрішніх органів та систем, проводити їх лікування і спостерігати за станом здоров’я пацієнта під час здійснення лікування та після нього. УЗД органів малого тазу дає змогу
    отримати зображення тканин та органів, які розташовані у нижніх відділах черевної порожнини та малого тазу.
    Цей метод дослідження застосовують для оцінки стану сечового міхура, шийки матки, яєчників та маткових (фаллопієвих) труб. Саме завдяки ультразвуковому обстеженню лікар може переконатися у точності діагнозу.

    Що потрібно і не потрібно робити перед оглядом у гінеколога:

    • Протягом декількох днів перед візитом до гінеколога уникайте спринцювань та використання мила для інтимної гігієни.
    • Не варто використовувати тампони.
    • За 24 години потрібно утриматись від фізичної близькості.

    Варто пам’ятати, що консультація гінеколога у Львові з метою профілактики повинна здійснюватися щорічно. Дбайте про своє здоров’я та не гребуйте гінекологічними оглядами.

    Шановні пацієнти!
    У зв’язку із впровадженням епідеміологічної надзвичайної ситуації в Україні ми повідомляємо, що продовжуємо лікувати наших пацієнтів, але з максимальною обережністю.

    Процедури підготовки in vitro у Паренс-Україна будуть завершені, але ми не починаємо нових стимуляцій. Усі передачі ембріонів скасовуються.

    Комунікація щодо організації роботи в Центрі Паренс Україна:

    • Клініка Parens-Україна буде працювати з 10:00 по 15:00 год.
    • Робота пункту збору (аналізи крові, мазки, цитологічні та спермопроби) не припиняється – ви можете робити аналізи та отримати результати.

    Заради вашого здоров’я та почуття безпеки:

    • Ми просимо вас залишитися вдома, якщо у Вас є симптоми застуди та/або грипу, нещодавно повернулися з країни де є епідемія коронавірусу або мали контакт із зараженими людьми.
    • Давайте подбаємо про своє здоров’я, а також про здоров’я інших пацієнтів, лікарів та службовців.
    • Будь ласка, не відвідуйте клініку дітьми!
    • Ми збільшили частоту проведення дезінфекційних заходів, особливо в загальному просторі – зал очікування, приймальні.
    • Усі медичні процедури, що стосуються збору матеріалів для досліджень та in vitro, все ще проводяться з метою підтримання стерильності – дефіциту та одноразових предметів не бракує. Так само всі ембріологічні процедури проводяться відповідно до діючих стандартів, щоб забруднення біологічного матеріалу не відбулося.

    Будь ласка, слідкуйте за повідомленнями на веб-сайті та у Facebook та Instagram – у разі розширення епідеміологічної загрози та інших змін в організації роботи Центру Паренс-Україна ми регулярно надаватимемо інформацію.

    Якщо у вас є питання, будь ласка, зверніться до адміністраторів за телефоном:
    +38 (032) 295 28 75
    +38 (093) 671 97 87
    +38 (097) 175 45 18

    Буває так, що здоровий чоловік і здорова жінка не можуть завагітніти, в такому випадку репродуктологи ставлять діагноз імунологічне безпліддя. Що це таке?

    Це індивідуальна непереносимість статевих партнерів. Це означає, що абсолютно здорові чоловік і жінка, потенційно здатні мати дітей, не в змозі зачати дитину виключно через індивідуальне несприйняття певних компонентів біологічних рідин один одного.

    Імунологічний фактор виявляється причиною безпліддя у 5-20% сімейних пар у віці до 40 років. Діагностика імунологічного безпліддя повинна бути комплексною, а до фахівців – андролога і гінеколога – повинні звернутися обов’язково чоловік і жінка.

    Як вирішити цю проблему?
    1) Імуносупресивна терапія. Вона знижує число антиспермальних антитіл в організмі, збільшує метаболізм імуноглобулінів.

    2) Для чоловічого безпліддя застосовується лікування андрогенами. Воно збільшує тестостерон, який відповідає за активність сперматозоїдів.

    3) Метод штучної інсемінації. Жінці ендоскопічно вводиться сперма партнера.

    4) ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення).

    В цьому випадку запліднення йде поза організмом матері.

    Овуляторна дисфункція (ановуляція) – порушення діяльності яйників. Це призводить до того, що регулярний вихід дозрілих яйцеклітин не відбувається.

    Коли овуляція порушена, жінка може спостерігати певні зміни менструального циклу. Для успішного настання вагітності цей процес має важливе значення.

    Які симптоми ановуляції?

    • зайві жирові відкладення;
    • надмірний ріст волосяного покриву на шкірі обличчя;
    • випадіння волосся на голові.
      Порушення часто є побічним проявом раку ендометрія, злоякісних процесів в молочних залозах, захворювань серцево-судинної системи і на більш пізньому етапі життя цукрового діабету.

    Причини ановуляції:

    • надмірні фізичні вправи;
    • коливання ваги;
    • полікістоз яєчників;
    • проблеми зі щитовидною залозою або гіпофізом;
    • інтенсивний стрес;
    • грудне годування.

    У медичному центрі Паренс-Україна Вам допоможуть вирішити цю проблему, що дозволить жінці успішно стати мамою.

    Ендометріоз – поширене гінекологічне захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару стінки матки) розростаються за межами цього шару.

    Рзвивається це захворювання у жінок репродуктивного віку, щомісяця з’являються невеликі кровотечі. Ці невеликі кровотечі призводять до запалення оточуючих тканин і викликають основні прояви захворювання: біль, збільшення обсягу органу, непліддя.

    Як би дивно це не звучало, але найкращим методом профілактики та лікування ендометріозу є вагітність. У такому випадку, коли жінка хоче завагітніти, медики радять застосовувати ДРТ (допоміжні репродуктивні технології), зокрема екстракорпоральне запліднення (запліднення “in vitro” — ЗІВ).

    Важливою перевагою застосування ЗІВ у жінок з ендометріозом є висока вірогідність настання вагітності.

    Якщо ж не лікувати ендометріоз, це може призвести до формування важчої форми непліддя.

    Радимо вчасно звернутися до лікарів PARENS-Україна

    Кісти яєчників – одне з найбільш частих захворювань статевої системи. Вони можуть розвиватися від періоду внутрішньоутробного розвитку плода до постменопаузи.

    Кіста яєчника – це пухлиноподібне утворення, яке виникає в результаті накопичення рідини в попередньо існуючій порожнині, наприклад у фолікулі. Кісти яєчників збільшуються в розмірах пасивно за рахунок збільшення в них рідкого вмісту, а ріст та поділ (проліферація) клітин епітелію кисти – відсутній.

    Терміном “кістома яєчника” визначають справжню пухлину, яка росте за рахунок проліферації клітин епітелію і накопичення ексудату в кістозній пухлині. Серед кістозних утворень яєчників справжні пухлини зустрічаються в 66% випадків, кісти – 34%. Загалом новоутворення яєчників можна розділити на доброякісні і злоякісні пухлини яєчників – кістоми та пухлиноподібні процеси яєчників – кісти.

    До доброякісних пухлин яєчників можна віднести:

    • цистаденому (серозна, муцинозна),
    • ендометріоїдну кісту яєчника (наслідок ендометріозу яєчників),
    • дермоїдну кісту яєчника (містить похідні сполучної тканини – волосся, жирова тканина ).

    Пухлиноподібні процеси:

    • функціональні кісти – фолікулярні кісти та кісти жовтого тіла,
    • параоваріальні кісти.

    У репродуктивному віці до 80% жінок мали кісту яєчника хоча б раз у житті, при цьому тільки у 1/4 з них спостерігались клінічні прояви. У перименопаузальному віці розповсюдженість цієї патології становить 3-18%. Саме в цьому віці необхідно приділяти особливу увагу своєчасним діагностиці та лікуванню через високий ризик злоякісного перетворення.

    До групи ризику розвитку пухлин яєчників відносяться жінки з:

    • несприятливим преморбідним фоном (значно більше перенесених в дитинстві, зрілому віці інфекційних хвороб);
    • порушенням менструального циклу (пізнє менархе, порушення становлення менструації, рання менопауза);
    • хронічним стресом;
    • первинним безпліддям (часто розвивається на фоні серйозних гормональних порушень, аменореї);
    • запальними процесами в додатках матки;
    • гіперпластичними процесами ендометрію та міомами матки;
    • ускладненою спадковістю онкологічного профілю (з боку матері, з боку батька).

    Основні симптоми кісти яєчників:

    • Порушення менструального циклу (затримка місячних, міжменструальні кровотечі).
    • Біль внизу живота.
    • Болісний статевий акт.
    • Порушення сечовипускання.

    Варто пам’ятати, що функціональні кисти яєчників, це кісти, які розсмоктуються протягом 2-3 менструальних циклів і не потребують оперативного лікування.

    Якщо ж виявлено кистому яєчника, важливим є диференційна діагностика її з злоякісними пухлинами яєчника, регулярне спостереження за утвором, його розмірами і в разі необхідності оперативне його видалення. Вчасно зверніться до лікаря!

    Синдром полікістозних яйників – це гормональне захворювання, при якому яйники збільшені і містять безліч маленьких бульбашок, заповнених рідиною.

    Симптоми:

    • надмірний ріст волосся на обличчі, грудях і животі;
    • відсутність або нерегулярні менструальні кровотечі;
    • кровотечі з матки; – підвищений артеріальний тиск;
    • прищі;
    • ожиріння в області талії;
    • тонке волосся і облисіння за чоловічим типом.

    Синдром полікістозних яйників приводить до стійкого безпліддя, зауважують медики. Втім точні причини виникнення цього захворювання досі невідомі. Аби вилікуватись потрібно нормалізувати масу тіла, далі відбувається медикаментозне лікування гормональних порушень, останній етап – стимуляція овуляції після нормалізації маси тіла.

    Про ваше здоров’я попіклуються у Центрі репродукції Паренс-Україна! Тут Вам допоможуть стати батьками.

    Якщо у вас діагностували проблеми з овуляцією, Паренс-Україна пропонує ряд методів, здатних вирішити цю проблему: гормональна стимуляція, внутнішньо-маткова інсемінація, ЕКЗ.

    Гормональна стимуляція

    Під час гормональної стимуляції лікар призначить спеціально підібрані препарати, що сприяють дозріванню фолікулів і виходу яйцеклітини. Іноді такого лікування буває достатньо аби відновити овуляцію.

    Внутрішньо-маткова інсемінація

    Процедура передбачає введення в порожнину матки сперматозоїдів в період овуляції, яка може бути індукованою або спонтанною. Через кілька днів запліднена яйцеклітина досягає порожнини матки і прикріплюється до її стінки. Перед проведенням такої процедури потрібно підготувати ендометрій за допомогою прийому певних гормональних засобів.

    Екстракорпоральне запліднення – ЕКЗ

    Для виконання процедури, після проведення контрольованої стимуляції яйників, методом пункції, з яйників жінки витягуються дозрілі яйцеклітини. Далі в лабораторних умовах їх поєднують з чоловічими статевими клітинами. В особливому середовищі ембріони підростають і їх переносять в порожнину матки. Вірогідність настання вагітності 37-55%!
    У медичному центрі Паренс-Україна Вам допоможуть стати батьками!

    Лікар призначив Вам лапароскопію? Давайте обговоримо що мається на увазі.

    Лапароскопія – один з найбільш прогресивних методів діагностики та лікування хірургічної патології. Цей метод дозволяє уточнити причину захворювання і виконати необхідний обсяг оперативних втручань. Сьогодні близько 95% всіх гінекологічних операцій можна виконувати лапароскопічним методом. Лапароскопічна методика виключає необхідність робити великі розрізи. Замість цього хірург може побачити внутрішні органи зсередини за допомогою лапароскопа – тонкого інструменту, що нагадує телескоп, та передає зображення на відео монітор.

    Лапароскоп вводиться в тіло пацієнта по невеликій трубочці (Троакара) за допомогою якої попередньо робиться прокол по середній лінії живота, на 1 см нижче пупка і довжиною лише 1 см. Як правило для проведення лапороскопії необхідно 3 проколи.

    Переваги лапароскопії:

    • Пацієнти відчувають набагато менший біль після операції, що може позбавити від необхідності призначення наркотичних препаратів;
    • Зменшується тривалість перебування у лікарні (зазвичай 2-4 дня);
    • Швидше одужують, швидше можуть повернутися до нормального життєдіяльності та вийти на роботу;
    • Не мають переживань з приводу наявності великого післяопераційного рубця;
    • Уникають утворення спайок в черевній порожнині після операції.

    Лапароскопія показана при:

    • непрохідності маткових труб;
    • ендометріозі та хронічних тазових болях;
    • пухлиноподібних, кістозних утворах яєчників;
    • спайковому процесі малого тазу;
    • міомах матки;
    • безплідді нез’ясованого ґенезу.

    Лапароскопія в сучасної гінекології – це незамінна операція, яка відіграє велику роль у встановленні діагнозу «безпліддя». Саме лапароскопія дозволяє вирішити проблеми багатьох жінок, що перешкоджають зачаттю дитини. У Parens-Україна Вам допоможуть стати батьками.

    Однією з важливих складових в ЕКЗ є перенос ембріонів в порожнину матки. Перенос може здійснюватись як в циклі стимуляції фолікулів, так і в кріо циклі. Яка ж між ними різниця?

    В першому випадку після стимуляції овуляції, пункції фолікулів, отримання і запліднення яйцеклітин проходить етап розвитку і росту ембріона до стадії бластоцисти (до 5 днів). Після цього на 5 день відбувається ембріотрансфер-перенос одного або двох (на бажання пари) ембріонів. Ця процедура відбувається при участі ембріолога і репродуктолога. На 10-12 день після переносу проводиться аналіз крові на ХГ- тест на вагітність.

    Іноді виникає потреба не переносити ембріон в циклі стимуляціі (загроза розвитку гіперстимуляціі, недостатня товщина ендометрію). Тоді отримані ембріони заморожується і зберігаються при температурі рідкого азоту. В таких випадках, коли треба переносити ембріони, підготовлюється гормонально ендометрій. При відповідній товщині ендометрію проводиться розмороження і перенос ембріонів в порожнину матки. Через 10-12 днів робиться аналіз крові на ХГ.

    Ваш лікар Чегринець Н. О.

    Репродуктивна система – одна із набільше складно організованих функціональних систем організму, в діяльності якої виявляється принцип антагоністичної регуляції функцій.

    Значення мають як центральні механізми (центральна неврова система – гіпоталамус – гіпофіз) так і яєчникові стероїди, які здійснюють вплив на секрецію гонадотропних гормонів за механізмом негативного і позитивного зворотних зв’язків і забезпечують стабільність менструального циклу та високу ступінь фертильності.

    Основною формою нормального функціонування репродуктивної системи є овуляторний менструальний цикл. Встановлено, що функціональна лабільність менструального циклу пов’язана з віком і найбільше виражена у перші роки після менархе та за кілька років перед менопаузою. У здорових жінок з регулярним менструальним циклом частота ановуляції – мінімальна і становить 1,8 – 2,0%. У жінок з лабільним менструальним циклом значно зростає кількість циклів з недостатністю лютеїнової фази (НЛФ), а частота ановуляції досягає 7,7%.

    Клінічні ознаки порушень менструального циклу виявляються як у зміні інтервалу між менструаціями (пройоменорея, олігоменорея, вторинна аменорея), так і в зміні характеру кров’янистих виділень (гіпоменорея, гіперменорея, метрорагія). Основу клінічних проявів розладів менструального циклу становлять патофізіологічні зміни процесів фолікулогенезу, які обумовлені нейроендокринними порушеннями у гіпоталамо-гіпофізно-яєчниковій системі.

    За ступенем вираження патофізіологічних процесів у єчниках розрізняють два типи змін:

    • НЛФ;
    • ановуляцію.
    • НЛФ – найлегша форма порушення репродуктивної системи, яка виявляється гіпофункцією жовтого тіла при нормальному менструальному циклі або олігоменореї.

    Ановуляція – найтяжча форма порушення репродуктивної системи, для якої властиві порушення менструального циклу за типом олігоменореї і аменореї (виняток – маткові форми аменореї).

    Дисфункція гіпоталамуса – часта причина порушення менструальної фунції у жінок.

    Пригнічення репродукції у несприятливих умовах є наслідком адаптивної нейроендокринної реакції організму, яка забезпечує ендогенну гіпоталамічну контрацепцію.

    Причини порушення менструального циклу

    Найчастішою причиною гіпоталамічної дисфункції є психоемоційний стрес. Ступінь сприйняття жінкою стресових впливів обумовлено чинниками схильності та індивідуальною здатністю до адаптації. Якщо жінка не здатна подолати стресову ситуацію, наступає декомпенсація і субклінічна депресія з супровідними порушеннями в нейроендокринній системі.

    Другою за частотою причиною дисфункції гіпоталамуса є порушення харчової поведінки. Для країн з розвинутою економікою доступність їжі не є чинником, який обумовлює стан харчування індивідиума. Проте, почастішали випадки порушення менструальної функції, які пов’язані з дотриманням дієт і прагненням знизити масу тіла. Відносно невелике (3-4 кг) зниження маси тіла впродовж одного менструального циклу може призвести до ановуляції у здорових жінок. Нормальний менструальний цикл зберігається у тому випадку, коли рівень жиру в жіночому організмі становить 20 % від маси тіла. Загалом, взаємовідношення у гіпоталамо-гіпофізно-яєчниковій системі у хворих на аменорею, обумовлену втратою маси тіла, відповідає допубертатним.

    Третьою, за частотою, причиною дисфункції гіпоталамуса є підвищені фізичні навантаження. Позитивні ефекти фізичних вправ не викликають сумніву, особливо у відношенні затримки вікового збільшення рівня ліпідів та інсуліну, профілактики серцево-судинних захворювань і демінералізації кісткової тканини.

    Встановлено, що помірні фізичні навантаження у жінок постменопаузального віку підвищують загальний вміст кальцію в організмі та щільність кісткової тканини. Проте, у жінок, які інтенсивно займаються різними видами спорту найчастіше розвивається функціональний гіпоменструальний синдром і остеопороз. При цьому істотну роль відіграють характер фізичного навантаження і вік, у якому розпочато заняття фізичними вправами.

    Якщо заняття розпочаті до менархе (балерини, гімнастки), то воно затримується на три роки, а потім розвивається вторинна аменорея. Нераціональне використання контрацептивних препаратів може обумовити виникнення функціональної гіпоталамічної аменореї, причини розвитку якої – невідомі.

    Етапи лікування репродуктивної системи

    Першим етапом у лікуванні цієї категорії хворих є усунення етіологічних чинників захворювання. Підвищення рівня пролактину також обумовлює порушення менструального циклу: недостатність жовтого тіла при регулярному менструальному циклі, оліго- і аменорею – при ановуляції. У 30-60 % випадків гіперпролактинемія супроводжується лактореєю. Рідше виявляються такі симптоми, як підвищена втома, порушення сну, гіпотонія, брадикардія, пастозність шкіри, закрепи, втрата лібідо, схильність до депресії. При пухлинах може приєднуватися неврологічна симптоматика (при супраселярному рості аденоми – бітемпоральна геміанопсія). Визначення рівня пролактину у крові є обов’язковим при обстеженні жінок з порушеннями менструального циклу і безпліддям. Розлади менструального циклу найчастіше виявляються при таких ендокринних і метаболічних порушеннях як гіпотиреоз та ожиріння.

    Гіпотиреоз – це клінічний синдром, який розвивається внаслідок гіпофункції щитоподібної залози і характеризується зниженням концентрації тиреоїдних гормонів на тлі підвищеного рівня тиреотропного гормона аденогіпофіза. Початкові стадії гіпотиреозу не перешкоджають овуляції і розвитку вагітності, проте зростає відсоток природжених вад розвитку плода, в т.ч. обумовлених хромосомними абераціями та акушерською патологією (невиношування вагітності). Субклінічний гіпотиреоз найчастіше вперше виявляється під час вагітності, крім того, вагітність може обумовити рецидив цієї хвороби.

    Зміни функціонування щитоподібної залози, обумовлені вагітністю, не обмежуються гестаційним періодом, і в пізньому післяпологовому періоді, зворотні лише частково. До 12 % жінок у післяпологовому періоді мають різні відхилення у стані щитоподібної залози, і тільки у половини з них, тиреоїдний статус нормалізується через 3 роки після пологів. Тому, при плануванні вагітності, а також усім вагітним жінкам з високим ризиком розвитку субклінічного гіпотиреозу у ранніх термінах вагітності, обстеження щитоподібної залози повинно бути обов’язковим.

    Ожиріння, на сьогодні, трактують як хронічне багатофакторне захворювання, яке обумовлено енергетичним дисбалансом і характеризується надлишковим накопиченням жирової тканини в організмі. До основних факторів, які сприяють розвитку захворювання відносять: спадковість, переїдання (у т.ч. й надлишкове споживання жиру), гіподинамію.

    Ановуляція у жінок з ожирінням супроводжується полікістозом яєчників, оваріальною гіперандрогенією та гірсутизмом. Порушення менструальної функції, як правило, є вторинним. При аліментарному ожирінні у 6 разів частіше виявляється порушення менструальної функції і у 2 рази – безпліддя. Встановлено пряму залежність між наростанням маси тіла і важкістю порушень оваріальної функції, яка супроводжується ановуляцією, НЛФ. При післяпологовому ожирінні підвищена частота самовільного переривання вагітності.

    У випадку настання вагітності можливий розвиток ускладнень: загроза переривання вагітності, гіпотрофія плода, прееклампсія середнього ступеня важкості, еклампсія та загибель плода; у пологах: порушення скоротливої активності матки, передчасне або запізніле вилиття навколоплідних вод, внаслідок того підвищення частоти оперативних втручань, і відповідно – частоти репродуктивних втрат.

    Поняття гіперандрогенія або гіперандрогенізм в ендокринологічній гінекології означає патологічний стан, який обумовлений надлишковою продукцією андрогенів в організмі жінки і супроводжується гірсутизмом, патологією метаболічних процесів, порушеннями менструального циклу та безпліддям. Хронічна ановуляція і дефіцит прогестерону, які виявляються при гіперандрогенії обумовлюють розвиток гіперпластичних процесів у слизовій оболонці матки з ризиком розвитку аденокарциноми ендометрія, потенціюють ефекти гіперандрогенії у відношенні до фіброзно-кістозної мастопатії.

    Перші симптоми гіперандрогенії тісно пов’язані з пубертатом, коли тільки формуються основні патологічні механізми. Тривала андрогенізація організму дівчинки спричиняє не тільки своєрідний фізичний і статевий розвиток у підлітковому періоді, але й викликає порушення менструальної функції. Тому необхідне диспансерне спостереження і своєчасне лікування дівчат підлітків з порушеннями менструального циклу, що дозволить запобігти у майбутньому в них порушення репродуктивної та менструальної функцій.

    Для чого потрібний лікар – репродуктолог? Перш за все з`ясуємо, хто такий «лікар-репродуктолог» та чим він відрізняється від лікаря акушера-гінеколога.

    Лікар репродуктолог – за спеціальністю це той самий лікар акушер-гінеколог, але який більш детально спеціалізується на безплідді подружніх пар, шукає причини відсутності вагітності та володіє усіма сучасними методами для вирішення даної проблеми.

    Коли потрібно звертатись до лікаря-репродуктолога?

    Усе залежить насамперед від віку жінки. Якщо у молодій подружній парі вік жінки менше 35 років, а протягом 1 року регулярного статевого життя вагітність не настає – необхідно звертатись до лікаря-репродуктолога! Стосовно подружніх пар де жінка старша 35 років, бажано звертатися до лікаря-репродуктолога після 6 місяців відсутності вагітності при регулярному статевому житті. Також є можливість стати мамою жінкам без наявності статевого партнера. У даному випадку пропонується використання донорського чоловічого матеріалу.

    Також приводом для більш раннього візиту до лікаря-репродуктолога є раннє припинення менструального циклу в анамнезі по жіночій лінії (у мами, сестри, тітки, бабусі) – до 40-44 років.

    Окрім лікування усіх форм безпліддя, лікар-репродуктолог спеціалізується на професійній підготовці подружніх пар у плануванні бажаної вагітності, особливо з обтяженим анамнезом чи в більш пізньому репродуктивному віці. Для народження здорової дитини перед початком відкритого статевого життя та спроб зачаття бажано прийти на прийом до лікаря-репродуктолога. У даному випадку він проведе повноцінне обстеження молодої сімейної пари та призначить необхідні додаткові методи обстеження для виключення ймовірних захворювань, патологій у майбутньої бажаної дитини чи причини, що можуть негативно вплинути на настання вагітності чи стати причиною її мимовільного переривання в різні терміни.

    Ще одним обов’язковим приводом звернення до лікаря-репродуктолога є онкозахворювання жінок чи чоловіків репродуктивного віку, які в подальшому бажають стати батьками і для лікування яких в подальшому планується хіміотерапія чи радіотерапія. Для чоловіків пропонується заморожування сперми, а для жінок – яйцеклітин. Даний метод дасть шанс в майбутньому мати свою генетичну дитину.

    Також дана методика заморозки репродуктивного біологічного матеріалу (для чоловіків – сперми, а для жінок – яйцеклітин) показана в тих випадках, коли молоді люди в репродуктивному віці надають перевагу кар’єрному росту чи є інші причини за яких в репродуктивному віці не планується народження дитини. На жаль, з часом/віком людини її біологічний матеріал (сперма та яйцеклітини) втрачають свою репродуктивну якість, а також зовнішні фактори/захворювання можуть мати на них негативний вплив, чим знижують шанси мати свою генетичну дитину.

    Чого очікувати на першому прийомі у лікаря-репродуктолога?

    На первинному прийомі лікар розмовляє з Вами, з`ясовує можливі причини ненастання вагітності чи з’ясовує привід Вашого звернення до нього, особливості сімейного та статевого життя. Запропонує індивідуальний план обстеження та попередньо розпише план подальших дій саме для Вас. Кожна людина особлива та потребує індивідуального підходу як в плані обстеження, так і в подальшому виборі методу лікування!

    Я як лікар з 15-тирічним досвідом роботи постійно вдосконалюю свої методи діагностики та лікування, регулярно відвідую конференції, конгреси, симпозіуми та інші спеціалізовані заходи як в Україні, так і за кордоном, щоб допомогти жінці відчути себе мамою та мати бажану здорову дитину!

    Ваш лікар-репродуктолог Ірина Коцюбська

    Кожна подружня пара рано чи пізно мріє почути перший плач, перше “Мама”, “Тато” власної дитини, радіти її успіхам, досягненням і просто любити її до нестями незалежно ні від чого!

    На жаль, є подружні пари, яким не вдається без лікарської допомоги стати батьками протягом чималого проміжку часу…
    У чому причина? На жаль, з проблемою непліддя в наш час, незалежно від країни світу, стикається в середньому кожна десята пара і причин як з боку жінки, так і з боку чоловіка є чимало.

    Для початку, трохи розберемося у самій проблемі

    По-перше, якщо довго не виходить завагітніти – це не обов’язково “безпліддя”. Замислюватися про реальність такого діагнозу варто після року регулярного статевого життя з партнером, якщо жінка молодша 35 років і після 6 місяців регулярного статевого життя, якщо жінці більше 35 років. Регулярне статеве життя — хоча б 2-3 рази на тиждень без контрацепції. Якщо через такий термін вам так і не вдалося завагітніти — настав час звернутися до спеціаліста — лікаря акушера-гінеколога, репродуктолога. Втім, звертатися до лікарів можна, а дуже часто навіть і потрібно, навіть на етапі планування вагітності. Зробити це варто для вчасного виявлення проблем, які можуть повпливати на настання вагітності, на її перебіг, а в майбутньому і на здоров`я дитини.

    За статистикою, 40% безплідних пар не можуть зачати дитину з причин, які пов’язані з чоловічим здоров’ям, 40% – через проблеми жінки і в 20% – це комбіноване безпліддя. Нездатність чоловіка стати батьком обумовлена тим, що сперма не може нормально потрапити з його організму в організм жінки чи тим, що в ній недостатньо активнорухливих та повноцінних сперматозоїдів. Призвести до цього можуть багато чинників — від генетики до способу життя. Наприклад, безпліддя може бути наслідком перенесеного інфекційного захворювання, проблемою з гормонами або навіть занадто тісною нижньою білизною чи шкідливими звичками (вживання наркотичних речовин, тютюнопаління і інші).

    З жіночим безпліддям теж все складно: яйцеклітина або НЕ дозріває до тієї стадії, коли вона може прийняти в себе сперматозоїд, або умови в організмі жінки не підходять для зачаття або розвитку ембріона. Причини цього також дуже різні: від вроджених проблем і інфекційних хвороб до наслідків невдалих абортів чи шкідливих звичок і певних умов праці. Щоб дізнатися, з чим саме зіткнулася сімейна пара, насамперед потрібно проконсультуватися у відповідного спеціаліста — лікаря-репродуктолога, який, при необхідності, призначить необхідні обстеження. При виявленні певних проблем чи захворювань, як з боку жінки, так і з боку чоловіка, лікар-репродуктолог необов`язково одразу призначить лікування безпліддя допоміжними репродуктивними технологіями, а спрямує на дообстеження чи лікування до необхідних суміжних спеціалістів (наприклад, чоловіка — до уролога, андролога). Якщо певні проблеми все ж виявлять — одному з пари або навіть обом призначать курс лікування.

    Методи лікування за допомогою репродуктивних технологій

    У випадках, коли жоден з консервативних методів лікування не допомагає існує чимало методів лікування шляхом допоміжних репродуктивних технологій. Найпростіший та найрозповсюдженіший з методів допоміжних репродуктивних технологій — це індукція овуляції у випадку ановуляторних циклів у жінки і метод внутрішньоматкової інсемінації при незначних відхиленнях у спермограмі з боку чоловіка чи при імунному чиннику безпліддя. Внутрішньоматкова інсемінація — введення попередньо обробленої сперми чоловіка чи донора безпосередньо в порожнину матки жінки.

    Якщо ж жоден з цих методів не є ефективним чи має місце трубний, трубно-перитонеальний фактор безпліддя з боку жінки (аномалії з боку маткових труб, їх непрохідність чи відсутність), а також інші причини, то в такому випадку подружній парі пропонується лікування шляхом екстракорпорального методу запліднення.

    Екстракорпоральний метод запліднення

    Суть даного методу лікування полягає в тому, що жінці з початку її менструального циклу призначаються стимулюючі ін’єкційні препарати, які сприяють дозріванню декількох домінуючих фолікулів. Коли фолікули досягають розмірів домінантних (більше 18 мм в діаметрі) призначається остання ін’єкція препарату, який сприяє утворенню яйцеклітин в попередньо простимульованих фолікулах. Через 36 годин після даного препарату проводиться пункція фолікулів інтравагінальним доступом. В цей самий день чоловік здає свій матеріал (сперму) на запліднення яйцеклітин його дружини (при відсутності сперматозоїдів у чоловіка чи відсутності партнера у жінки, а також інших причинах при яких є неможливим отримання сперматозоїдів у статевого партнера, використовуються донорські сперматозоїди).

    У день отримання яйцеклітин і чоловічого матеріалу в ембріологічних умовах відбувається запліднення. Існує 2 найрозповсюдженіших методів запліднення: стандартне штучне запліднення та ІКСІ (інтрацитоплазматичне введення сперматозоїдів в яйцеклітину). Ембріони, як правило, переносять в порожнину матки жінки на 5-ту добу їх розвитку (у деяких випадках раніше чи пізніше).

    На жаль, існують причини при яких настання вагітності у жінок з власними яйцеклітинами неможливе і в такому випадку пропонується проведення програми екстракорпорального запліднення з донорськими яйцеклітинами. По фенотиповій картці підбирається донор ооцитів — здорова молода жінка до 33 років у якої є власні здорові діти (хоча б одна дитина). Донори повністю обстежені як соматично так і гінекологічно, генетично і проконсультовані у психолога. Отримані донорські яйцеклітини запліднюються сперматозоїдами чоловіка/донора в день пункції в ембріологічних умовах та отримані ембріони (часто 5-ти денного розвитку) переносяться в попередньо підготовлену порожнину матки пацієнтці.

    Коли всі вищевказані методи лікування використані, а бажана вагітність так і не настала, а також при певних соматичних, гінекологічних, генетичних чи інших патологіях пацієнтці пропонується програма сурогатного материнства. Даний метод відрізняється від вищевказаних тим, що повністю здоровій обстеженій молодій жінці (сурогатній мамі), яка має хоча б одну власну здорову дитину переноситься ембріон отриманий з клітин хоча б одного з біологічних майбутніх батьків.

    Допоміжні репродуктивні технології удосконалюються щодня і тому будь-яка сімейна пара може реалізувати свою найзаповітнішу мрію — стати батьками і виховувати та любити своє маленьке дитя! Немає нічого неможливого, головне — впевнено йти до своєї мрії і ні в якому разі не здаватися!

    Ваш лікар-репродуктолог Ірина Коцюбська

    Для багатьох сімейних пар програма заміщаючого виношування дитини є останнім шансом в боротьбі за створення повноцінної сім’ї.
    Ті жінки, які рішуче говорять собі: стану сурогатною мамою, викликають повагу. Адже, крім того, що вони мають відмінний шанс вирішити фінансові проблеми у своїй родині, вони дарують щастя материнства і батьківства бездітним парам.

    З кожним днем все частіше і частіше з’являється термін «сурогатного материнство». Чи законно це на території України, хто може скористатися послугами сурогатного материнства та хто може стати сурогатною матір’ю?
    На відміну від багатьох країн, де сурогатне материнство є забороненим або дозволеним лише на альтруїстичних засадах, сурогатне материнство в Україні є законним. Скористатися послугами сурогатного материнство можуть як громадяни України так і іноземці.

    Які законодавчі документи регулюють сурогатне материнство в Україні?

    • Наказ МОЗ України від 09.09.2013 № 787 “Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”;
    • Сімейний кодекс України, ст.23 Сімейного кодексу України;
    • Ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров’я.
    • Законодавство України є досить дружнім до пар, які страждають безпліддям та водночас з тим встановило чіткі критерії, яким повинна відповідати пара для того, щоб скористатися послугами сурогатного материнство, а саме:
    • бути офіційно одруженою гетеро сексуальною парою;
    • дружина повинна мати медичні покази до участі в програмі сурогатного материнства.

    Потрібно наголосити, що лікування безпліддя зі застосуванням сурогатного материнства можливе, лише за наявності медичних показів у дружини. Якщо у подружній парі чоловік страждає безпліддям, тоді на жаль, пара не зможе скористатися даним видом лікування.

    Перелік медичних показів до сурогатного материнства:

    • відсутність матки (вроджена/набута);
    • деформація порожнини або шийки матки при вроджених вадах або внаслідок хірургічних втручань, доброякісних пухлин, при яких неможливе виношування вагітності;
    • структурно-морфологічні або анатомічні зміни ендометрію, що призводять до втрати рецептивності, синехії порожнити матки, які не піддаються лікуванню;
    • тяжкі соматичні захворювання, при яких виношування вагітності загрожує подальшому здоров’ю або
    • життю реципієнта, але які не впливають на здоров’я майбутньої дитини;
    • невдалі повторні спроби ДРТ (4 і більше разів) при неодноразовому отриманні ембріонів високої якості, перенесення яких не приводило до настання вагітності.

    Хто ж може стати сурогатною матір’ю?

    Відповідь на це питання досить проста. Повнолітня дієздатна жінка з наявністю принаймні однієї здорової народженої дитини, відсутності медичних проти показів до вагітності та відсутності негативних звичок має всі шанси стати сурогатною матір’ю та допомогти безплідній парі відчути омріяне щастя батьківства.
    Згідно законодавства України батьками дитини народженої за допомогою застосування сурогатного материнства є генетичні батьки дитини. При реєстрації дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану саме генетичні батьки будуть вписані батьками дитини та лише вони мають законні права на дитину.

    Багато жінок цікавляться, як стати сурогатною матір’ю в Україні і куди звертатися? Кращим варіантом для майбутніх кандидаток на роль сурмами буде звернутися в спеціальні центри, які стають своєрідною сполучною ланкою між двома сторонами. Щоб стати сурогатною мамою у нашій клініці ви можете зв’язатися з нами за телефоном, або залишити заявку на зворотній звязок ми узгодимо дату і час першого прийому.
    Якщо Ви страждаєте безпліддям або хочете допомогти парі стати повноцінною сім’єю, то у Центрі репродукції «Паренс Україна» Ви зможете знайти розуміння та допомогу. У Паренс Україна ми лікуємо усі види безпліддя, наші висококваліфіковані спеціалісти допоможуть втілити Вашу мрію в життя.